Які асоціації виникають у вас при словах «футбольний фанат» або «футбольний хуліган»?...

Б'юся об заклад, що вразлива жіноча уява малює наступну картину: п'яний підліток в брудному бомбері, важких армійських черевиках і футбольному шарфі горланить матерні пісні і підкидає руку в нацистському привітанні.

І вже звичайно, де-де, а на футбольному матчі, та ще на фанатській трибуні пристойні молоді люди не водяться.

Проте, придивитеся трохи краще до вашого нового залицяльника, про якого ви вже давно по 10 разів розповіли своїм подругам. З вигляду досить собі перспективна молода людина, що має всі шанси в рекордно короткі терміни знайти ключик до неприступного дівочого серця.

Завжди дорого і елегантно одягнений в рідкі марки одягу, любить спорт, закінчив елітний вуз, високо цінується на престижній роботі. При цьому вельми і вельми багатий його внутрішній світ: він вже зводив тебе на фестиваль британського кіно, а кожні вихідні він в курсі будь-якого цікавого привозу культової рок-групи чи іногороднього ді-джея.

З ним весело і цікаво, його не соромно показати подругам і батькам.
Придивишся до нього ще уважніше, може знайдеш що-небудь дивне і незвичайне? Ах, так, ось воно!

Інколи він приходить на побачення з підбитим оком або роздряпаною скулою. Його версія – «зачепили під час тренування», «з хлопцями жартома боровся, не розрахували».
Часом він пропадає на весь уїк-енд, ухильно відповідаючи, що сходить з друзями подивитися футбольний матч, а потім у них деякі справи. Часто його відрядження випадають саме на вихідні і повертається він виснажений і пошарпаний.

Немає жодних сумнівів, моя юна міс Марпл, твій новий хлопець – грізний футбольний хуліган, якими тебе лякають в новинах.

Але не квапся його кидати. Адже багато в чому його місце в суспільстві і похвальна ерудиція в області моди і музики склалася завдяки тому, що він – футбольний фанат, а не всупереч цьому.
Отже, невеликий ексурс в історію...

Дійсно, перші футбольні фани були п'яним немитим погано одягненим бидлом. Проте в 80-і роки ситуація змінилася. Хулігани з Туманного альбіону звернули свою увагу на моду. Враховуючи, що середній вік правого (тобто, авторитетного) хулігана, на відміну від нашого, складає в Британії 28-40 років, багато хто володів вельми високим соціальним статусом і міг дозволити собі бути модниками. Багато парубків зробили кар'єру і непогано заробляють, зберігши бійки на футболі, як хобі, адже адреналін – теж свого роду наркотик.

Новий стиль одягу отримав назву footie casual і базувався на наступних марках дорогого спортивного і не лише одягу:
Sergio Tacchini, Cerrutti, Ellesse, Fila, Diadora, Карра, Lacoste і Adidas, а так само одяг для гольфу від Lyle & Scott, светри з орнаментом у вигляді ромбів від Pringle. Трохи пізніше британські фанати почали виїжджати, супроводжуючи клуб або збірну, до Європи, де приділяли увагу не лише барам і стадіонам, але і бутікам. До гардеробу футбольних ультрас додалися нові дорожчі і елітні бренди: Stone Island, CP Company, Burberrys, Aquascutum, Timberland, Ted Baker, Hackett і Paul Smith.

Дивлячись на приїзжих фанів і переймаючи їх стиль і звички (Англія народила не лише улюблену чоловічу забаву футбол, але і навчила із-за нього битися), стежити за своїм зовнішнім виглядом почали і європейські фани.

Культовими марками в середовищі ультрас були і залишаються Stone Island, CP Company, Armani Jeans, Burberrys, Aquascutum, Henri Lloyd, Lacosta, Ben Sherman, Fred Perry, Merc і демократичніші якісні марки спортивного одягу. З інших брендів улюбленими бравими хлопцями можна відзначити таких дизайнерів, як Ralph Lauren Polo, Stone Island denim, Lacoste, Pringle, Timberland, Iceberg, Paul Smith, Helmut Lang, Clarks, French Connection, Prada Sport і Mandarina Duck. Втім цей список можна поповнити будь-якою маркою, яка відрізняється оригінальним, але практичним кроєм і високою якістю, а рівно і ціною.

Табу швидше стосується не марок відомих дизайнерів, а окремих предметів (не у особливій шані шляпи і гостроносі черевики).

Якщо спробувати скласти портрет футбольного хулігана, ми отримаємо приблизно наступну картинку: Бейсболка або шапка (нецензурно звана нашим народом пі-но), парку (куртка-пальто по коліна з хутряним капюшном або коротким пуховиком (не китайський!) в холодну погоду, вінтажна олімпійка, кофта-кенгуру або светр з узором «ромбу», теніска поло, будь-які стильні джинси, окрім труб, білі вінтажні кросівки (бажано на липучках) на ногах. На комірі теніски, бейсболці, шарфі популярне картате забарвлення Burberrys або Aquascutum. Зачіска «брітпоп» а-ля Лайам Галлахер з Oasis або будь-якої акуратної короткої зачіски.

Ваш новий бойфренд в питаннях моди підкаже вам набагато більше будь-якої подруги і вже, звичайно, дасть 100 очок фори гламурному піжону, який вважає піком стільності джинси з написом Rich у весь зад або шкіряну наліпку на светрі D&G.

Модна уніформа стала для casuals спосібом заявити про унікальність своєї субкультури і відмежуватися від звичайних уболівальників в шарфах і клоунських ковпаках. До того ж це виявилося прекрасним засобом маскування від правоохоронних органів, які менше всього чекають хуліганських дій від дорого одягнених пристойних молодих людей без стандартної атрибутики спортивного фана.

У гонитві за брендами і новими рівнями стилю молоді люди з числа casuals перетворюють трибуну на подібність подіуму. Там можна показати нову штучну роботу рідкого бельгійського або британського дизайнера, обговорити новинки експериментальної електронної музики або перипетії романа моделі Кейт Мосс і острівного улюбленця, бешкетника-генія Піта Доггерті, для якого sex, drugs and rock''n''roll – спосіб життя, а не далеке минуле.

Задля справедливості потрібно сказати, що на бійки вітчизняні casuals часто виходять в простих речах і спортивних костюмах, все-таки рівень добробуту у нас ще не британський і перевіряти на міцність куртку ціною в пів-зарплати менеджера середньої ланки в рукопашній сутичці не всім хотілося б.
Якщо почитати британську літературу, того ж Ірвіна Уелша (по його книзі був знятий фільм «На игле» з Еваном Макгрерогором в головній ролі), з'ясується, що верхівка англійських casuals займає в острівній ієрархії топові позиції. Ці молоді люди прозвані ще top boys навідують кращі клубні вечірки в компанії найкрасивіших жінок. Що сповна поянюється, вони уміють заробляти гроші, красиво їх витрачати і можуть постояти за себе і свою дівчину. А відчуття стилю не зраджує їм ні на хвилину.

На жаль, великі гроші прийшли до нашого футболу до тих пір, поки не зробили його популярним проведенням часу і видовищним шоу, як в Західній Європі. У Італії, Британії або Іспанії квиток на цікавий матч коштує чималих грошей, а похід на нього прирівнюється до відвідування культового спектаклю або прем'єри кіноблокбастера. Що і залучає на трибуни безліч дівчат і множить число футбольних фанатів. Цей факт поряд з нестабільною економічною ситуацією і рядом інших проблем доки гальмує розвиток цієї субкультури в нашій країні. Кількість сьогодення casuals обчислюється декількома тисячами.